ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЧИТАЦЬКІ ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ВІДГУКИ

У статті досліджуються переклади прозових творів І. Багряного, В. Барки, І. Качуровського та У. Самчука іноземними мовами. Аналізуються проблеми, які виникали під час роботи над перекладами, читацькі та літературознавчі відгуки. Починаючи з 1940-х років І. Багряний, Ю. Косач, І. Костецький, У. Самчук намагалися знайти шлях до німецького та французького читача. Романом І. Багряного «Тигролови» (“Das Gesetz der Taiga”) захоплювалася німецька молодь. У 1950 роках радянські спецслужби викупили весь наклад французького перекладу роману У. Самчука «Марія», аби світова громадськість отримала інформацію про злочинний голодомор 1933 року. У статті акцентується увага на французьких перекладах романів У. Самчука «Марія», І. Багряного «Сад Гетсиманський», В. Барки «Жовтий князь». Згадано також дилогію І. Качуровського «Шлях невідомого», яка була перекладена Ю. Ткачуком англійською мовою. Англійський переклад вийшов під назвою “Because deserters are immortal” (1979). У такий спосіб перекладач на перший план поставив саме загальнолюдську проблематику твору, щоб зацікавити іноземних читачів. У дослідженні аналізуються проблеми, які спричиняли труднощі під час видання українських романів іншими мовами, зокрема фінансові проблеми, активна діяльність радянських спецслужб, які перешкоджали тому, щоб перекладені тексти потрапляли до іноземних читачів, і недостатня обізнаність перекладачів з історичними та соціальними реаліями, про які йдеться у творах українських письменників. Уперше публікуються невідомі листи згадуваних письменників до різних адресатів, а також листи до них, що містять інформацію про перевидання та переклади їхніх творів. Епістолярна історія кількох видань і перекладів роману У. Самчука «Марія» яскраво проілюструвала ті основні проблеми, через які романістика української діаспори надзвичайно повільно доходила до зарубіжних читачів і фактично не була присутня у світовому літературно-мистецькому континуумі.