Дослідження інтегративних процесів у професійній освіті методом педагогічних підчинників

У статті обґрунтовано інноваційний підхід до дослідження інтеграційних процесів підготовки фахівців у закладах вищої та професійно-технічної освіти. Запропоновано експериментальну методику оптимізації дослідження впливу самостійних педагогічних чинників на освітнє явище. Висвітлено ефективність інтеграції щодо раціональної архівації та вилучення зі змісту навчання застарілих знань, а також органічного включення в систему професійної підготовки нових знань. Виявлено, що ефективність інтегративної взаємодії знань зростає до певного значення, а тоді долучення нових елементів вже не впливає на стан зінтегрованого об’єкта. Встановлено, що на практиці поширені ситуації, коли активний педагогічний чинник утворюють кілька незалежних підчинників. У такому разі неможливо достеменне визначення реального впливу всіх самостійних підчинників на результат педагогічного експерименту. Запропоновано методики педагогічних підчинників: перший підхід (метод накопичення) передбачає накопичення впливу педагогічних підчинників, ефектив-ність кожного з них визначається як різниця двох сусідніх підчинників, тому в контрольній групі, як і в загальноприйнятих методиках, навчальний процес залишається незмінним, а в експериментальних групах вводиться в дію активний чинник впливу як суму n підчинників; другий підхід (метод розділення) передбачає визначення впливу кожного педагогічного підчинника зокрема, а їхню ефективність – за внеском кожної абсолютної величини. Доведено, що остаточне порівняння результатів, отриманих за використання цих двох методів, дає змогу отримати точнішу інформацію про результати педагогічного дослідження.