ІНСТИТУТ СЛУЖБОВИХ ОСІБ У ПРОЄКТІ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ПІДГОТОВЛЕНОМУ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ПРОФЕСОРА В. М. СМІТІЄНКА

У статті проаналізовано положення першого проєкту Кримінального кодексу (КК) незалежної України, підготовленого у 90-х роках ХХ століття під керівництвом професора В.М. Смітієнка, у частині регламентації інституту службових осіб. Здійснено його порівняння із відповідними положеннями КК 1960 року і чинного КК України. Прослідковано трансформацію інституту службової особи у кримінальному законодавстві від поняття «посадова особа» у КК 1960 року до поняття «публічна посадова особа», коло яких обмежувалося тільки державними службовцями у першому проєкті КК України, та, зрештою, до поняття «службова особа» у чинному КК України. На відміну від КК 1960 року у проєкті КК України по-новому вирішувалася проблема відповідальності за службові кримінальні правопорушення. Установлено, що поняття «службова особа» отримало суттєвих змін із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 року N 3207-VI, яким назву розділу XVII Особливої частини чинного КК України викладено у такій редакції: «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг», а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23.05.2013 № 314-VII, який доповнив чинний КК України розділом XIV1 «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб». Зроблено висновок про те, що вперше в історії національного законодавства у першому проєкті Кримінального кодексу незалежної України, підготовленому під керівництвом професора В.М. Смітієнка, було введено поняття «публічна посадова особа» та «функціонер» замість понять «посадова особа» і «службовець», які існували у КК 1960 року.