СІМЕЙНЕ ПРАВО ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: ОКРЕМІ ДУМКИ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ВИКЛАДАННЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей сімейного права як галузі права, які мають вплив на ефективність викладання сімейного права як навчальної дисципліни. У статті не йдеться про використання технічних засобів чи інтерактивних методів викладання. Зазнача- ється, що предмет сімейного права як галузі права (чи законодавства) прийнято визначати крізь призму переліку його інститутів. Натомість предмет навчальної дисципліни сімейного права є ширшим і повинен включати низку суміжних інститутів. Ідеться про способи врегу- лювання сімейних спорів (суд, орган опіки та піклування, медіація, інші альтернативні спо- соби), фактичні шлюбні відносини та їхні правові наслідки, домашнє насильство та заходи протидії йому. Зазначається, що викладання сімейного права має відбуватися з урахуванням і вивчен- ням статистичних даних щодо відповідних інститутів. Наводиться приклад справ про розі- рвання шлюбу, обсяг яких становить половину всіх сімейних справ, які розглядаються суда- ми першої інстанції, та приблизно 20% загалом усіх цивільних справ, вирішуваних судами. Натомість визнання фіктивним розірвання шлюбу, передбачене Сімейним кодексом України, не трапляється на практиці. Робиться висновок, що у вивченні сімейно-правових інститутів акценти необхідно робити з урахуванням розповсюдженості того чи іншого інституту. Акцентується на необхідності вивчення сучасних тенденцій розвитку сімейних відносин. Зазначається, що для цього доцільно використовувати дані соціологічних досліджень, зокре- ма іноземних держав, зважаючи на обмежену наявність таких досліджень в Україні.