ДОКТРИНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ ПРЕЗИДЕНТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА

Стаття присвячена дослідженню основних підходів до визначення функцій Президента у польській конституційній доктрині. Констатується багатовимірність та системна неузго- дженість наукових поглядів польських конституціоналістів та політичних діячів як на саме розуміння поняття «функції», так і на їх змістовне наповнення. Досліджується співвідношен- ня понять «функції» Президента Республіки Польща як конкретні напрями його діяльності, «цілі та цінності», захисту й реалізації яких Президент повинен приділити особливу ува- гу, «завдання та повноваження» Президента тощо. На підставі системного аналізу чинного законодавства, теоретичних наукових джерел та матеріалів практики Конституційного Три- буналу доводиться логічність та виправданість доктринального використання саме терміну «функції Президента Республіки Польща». Встановлено, що з огляду на особливості свого конституційно-правового статусу Прези- дент Республіки Польща не є органом stricte, наділеним функціями, характерними для вико- навчої влади. Його повноваження проникають також до сфер як законодавчої, так і судової влади. До числа основних функцій Президента Республіки Польща автором віднесено такі: функцію найвищого представника Республіки Польща; функцію гаранта неперервності дер- жавної влади; функцію нагляду за дотриманням Конституції (функція «хранителя Конститу- ції»); функцію «охоронця» суверенітету й безпеки Польської держави, а також недоторкан- ності та неподільності її території. Наголошується, що здійснення визначених у ч. 1 та 2 ст. 126 Конституції Республіки функцій, покладених на Президента, може відбуватися лише за допомогою повноважень, передбачених у конкретних нормах Конституції та законів. Водночас піднімається питан- ня нормативної повноти Конституції як правової основи діяльності Президента Республіки Польща та зазначається потреба приведення наявного конституційно-правового регулюван- ня функцій Президента Республіки Польща у цілковиту відповідність до загального систем- ного принципу легалізму діяльності органів державної влади.