Ефективність антибактеріальної терапії у тяжкохворих на COVID-19 в залежності від віку хворих та доз гормональних препаратів

Вступ. У статті представлений огляд літератури стосовно ко-інфекцій при коронавірусній інфекції COVID-19 та приведені дані особистого дослідження стосовно антибактеріальної терапії у тяжкохворих при COVID-19. Мета: встановити ефективність антибактеріальної терапії при лікуванні нової коронавірусної хвороби COVID-19 у тяжкохворих, які лікувались у ВРІТ, на фоні різних доз гормональної терапії та різних схем антибактеріальної терапії. Матеріали та методи: оброблені дані 112 медичних карт стаціонарного хворого хворих з тяжким перебігом на нову корона вірусну хворобу COVID-19, які лікувались у ВРІТ НВМКЦ «ГВКГ» в період з січня по квітень 2021р. У всіх пацієнтів була виявлена пневмонія за допомогою рентгенографії органів грудної клітки або ж комп’ютерної томографії. У всіх хворих діагноз був підтверджений за допомогою ПЛР у реальному часі на РНК SARS-COV-2.  Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми STATISTICA. Було розроблено анкету для введення даних в програму Excel. Результати. Встановлено, що серед тяжкохворих, які до госпіталізації приймали антибіотики, зареєстрована менша кількість летальних випадків (9,1%), ніж у тих, хто антибіотики не приймав (29,3%). У стаціонарі антибіотики призначали в термін пізніше 9 доби, тривалістю близько 7 діб. Переважно тяжкохворим у реанімації призначались або один, або два антибіотика. У нашій вибірці померлих у віці до 60 р. не було. За нашими даними, більше одужало хворих при застосуванні наступних схем антибактеріальної терапії: пеніциліни+фторхінолони; фторхінолони; карбапенеми. У хворих, які отримували, окрім антибіотиків, 8мг дексаметазону, було менше померлих на фоні застосування пеніциліни+фторхінолони; цефалоспорини+фторхінолони; карбапенеми. У інших хворих, які отримували, окрім антибіотиків, 16мг дексаметазону, менше було померлих на фоні застосування пеніциліни+фторхінолони; фторхінолони; карбапенеми. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень стосовно ефективності раннього призначення антибактеріальних препаратів (пеніциліни+фторхінолони, фторхінолони) у тяжкохворих та із середньою тяжкістю та розробки критеріїв призначення антибактеріальної терапії. Висновки.  Встановлено менше летальних випадків у тяжкохворих із COVID-19, які до госпіталізації приймали антибіотики, в порівнянні з тими, хто антибіотики не приймав. Із узагальнених даних щодо наслідків лікування із застосуванням антибактеріальних препаратів встановлена більшість летальних наслідків у тих, хто під час лікування отримував антибактеріальні препарати. В той же час встановлена дещо менша кількість померлих на фоні  COVID-19, яким були призначені під час стаціонарного лікування 8мг або 16мг дексаметазону та антибіотики із наступних схем: пеніциліни+фторхінолони, фторхінолони, карбапенеми. Потребує подальшого дослідження ефективність раннього призначення антибактеріальних препаратів (пеніциліни+фторхінолони, фторхінолони) у тяжкохворих та хворих із середньою тяжкістю. Слід розробити критерії призначення антибактеріальної терапії.