Клініко-лабораторні показники у хворих, які лікувались у НВМКЦ «ГВКГ» з приводу COVID-19

Вступ. У статті представлений огляд літератури та результати власного обстеження хворих на нову коронавірусну інфекцію COVID-19 із тяжким перебігом. Мета дослідження. Встановити особливості лабораторних показників нової коронавірусної хвороби COVID-19 у тяжкохворих, які лікувались у ВРІТ НВМКЦ «ГВКГ» в сезон активності грипу, оскільки раніше нами було встановлено, що негоспітальна пневмонія в даний період року має більш тяжкий перебіг. Матеріали та методи: оброблені дані 112 медичних карт стаціонарного хворого хворих з тяжким перебігом на нову коронавірусну хворобу COVID-19, які лікувались у ВРІТ НВМКЦ «ГВКГ» в період з січня по квітень 2021р. Хворих розподілили наступним чином: перша група – які одужали, друга – які померли. У всіх пацієнтів була виявлена пневмонія за допомогою рентгенографії органів грудної клітки або ж комп’ютерної томографії. У всіх хворих діагноз був підтверджений за допомогою ПЛР у реальному часі на РНК SARS-COV-2. Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми STATISTICA. Було розроблено анкету для введення даних в програму Excel. Результати. Встановлено, що при надходженні до реанімації у хворих, які одужали та які померли, середні показники рівня лейкоцитів суттєво не відрізнялись (р>0,05). У тих, хто помер, в перші три дні після госпіталізації спостерігались більші коливання рівня лейкоцитів. З 4 доби перебування у тих, хто помер, спостерігались вищі як середні показники рівня лейкоцитів, так і їх квартельні відхилення (Q25 та Q75). При надходженні кількість лімфоцитів була менше у тих, хто помер, в порівнянні з тими, хто одужав, але в наступні дні у перших спостерігалось подальше їх зниження або збереження на низькому рівні, в той же час у тих, хто одужав, знижені показники тримались практично на тому ж рівні, та з 9 доби перебування у стаціонарі спостерігається їх підвищення (р 0,05), в той же час у тих, хто одужав, в наступному спостерігається зменшення їх кількості, а у тих, хто помер, навпаки, відбувається їх зростання. В перші три дні різниці між кількістю тромбоцитів між групами не було, в той же час у тих, хто помер, з 9 доби спостерігаються більш виражені коливання їх кількості. Показники ШОЕ мали більш виражені коливання в перші три дні у тих, хто одужав, і у них в наступному спостерігається зменшення рівня, в той же час у тих, хто помер, після 7 доби реєструється їх значне зростання. Показники АлАТ, АсАТ підвищувались незначно. В перші три дні після госпіталізації у тих, хто помре, спостерігались дещо вищі показники рівня сечовини, в порівнянні із тими, хто одужав (р>0,05). В обох групах хворих в наступні дні спостерігається збільшення рівня сечовини, але у тих, хто помер, було до вищих значень. Також і стосовно показників креатиніну, які були вищі вже на початку госпіталізації і після 7 доби реєструвались більш виражені коливання у померлих, ніж у тих, хто одужав. В обох групах хворих вже одразу після госпіталізації реєструвались підвищені показники рівня глюкози (р>0,05). У тих, хто одужав, спостерігається їх поступове зниження, а у тих, хто помер, після 4 доби їх більше зростання. Одразу після госпіталізації у тих, хто помре, показники СРБ були дещо вищі, але в наступному вже з 4-ї доби у тих, хто помре, реєструється їх подальше зростання, а у тих, хто одужає, навпаки, їх зменшення (р<0,05). Висновки. Хворі, які в наступному померли, надходили раніше, ніж ті, хто одужав. Під час госпіталізації лабораторні показники можуть не відрізнятись у осіб, які одужають, та у тих, хто помре. На початку госпіталізації більш знижені показники рівня лімфоцитів та вищі показники гранулоцитів, сечовини, креатиніну, СРБ можуть свідчити про несприятливий наслідок. Вже після 4 доби перебування у стаціонарі (5-11 доба хвороби) динаміка аналізів може свідчити про подальший перебіг хвороби та можливий наслідок (подальше зниження рівня лімфоцитів, збереження на високому рівні або зростання гранулоцитів, зростання паличкоядерних нейтрофілів, кількості тромбоцитів, ШОЕ, рівня сечовини, креатиніну, СРБ, прокальцитоніну – свідчать про несприятливий наслідок). Необхідно провести подальші дослідження стосовно характеру та терміну ураження нирок, серця, легень, стану мікроциркуляції та їх взаїмозв҆язку.