
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАДАЧІ З ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ
Author(s) -
С А Полетило
Publication year - 2021
Publication title -
pedagogìčnij alʹmanah
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2616-5597
DOI - 10.37915/pa.vi49.257
Subject(s) - computer science
У статті на основі вивчення публікацій науковців та врахування думок учителів загальноосвітніх навчальних закладів доведено потребу в нових підходах до класифікації експериментальних задач з фізики. Автор відносить до експериментальних задач ті, дані для отримання розв’язання яких беруться з експерименту. Обґрунтовано, що без наведених класифікацій експериментальних задач вчителі дотримуються лише одного підходу, що не сприяє зростанню інтересу учнів до експериментування.
Розглянуто чотири класифікації експериментальних задач з фізики: за програмним обсягом; за методами розв’язування; за метою використання; за використанням приладів. Кожна з класифікацій поділяє експериментальні задачі на види. Зокрема, класифікація за програмним обсягом розрізняє задачі двох типів: які торкаються лише однієї програмної теми, які охоплюють кілька програмних тем. Класифікація за методами розв’язання допускає такий поділ експериментальних задач: розв’язання яких потребує одного методу визначення фізичної величини, розв’язання яких допускає використання кількох методів визначення однієї і тієї ж величини. Класифікація задач за метою використання: ті, що слугують закріпленню вивченого матеріалу; ті, що орієнтовані на використання фізичних знань у життєвих ситуаціях. Класифікація за використанням приладів: звичні (розв’язання яких шукають із допомогою конкретних приладів; творчі (для розв’язання яких пропонується підібрати устаткування із наявного); дослідницькі (розв’язання яких потребує врахування всіх можливих факторів визначення фізичної величини). Для кожної класифікації наведено конкретні приклади, які ілюструють їх використання в навчанні фізики. Показано, що запропоновані класифікації експериментальних задач дають змогу вчителеві конструювати нові моделі уроків фізики; з’являється можливість добирати експериментальні задачі, які забезпечать формування в учнів багатоваріантності думки та зростання їхнього інтересу до експериментування. Використовується вся множина методів розв’язування такого роду задач, наближаючи цим учнів до розуміння важливості експериментального методу науки; формується сучасний науковий тип мислення.
З’ясовано, що вчителі фізики схвально ставляться до пропонованих класифікацій. На їхню думку, згадані класифікації урізноманітнюють підходи до використання експериментальних задач у навчанні, що суттєво підвищує якість знань учнів з фізики та інтерес до предмета.
Автор вважає, що перспективи подальших розвідок щодо використання експериментальних задач у навчанні фізики полягають у створенні збірників задач, що охоплюють пропоновані класифікації.