ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА ВЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Стаття присвячена питанню розвитку післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у вітчизняній педагогічній системі. Запропоновано огляд джерельної бази з означеного питання. Представлено аналіз основних принципів організації післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін, сформованих у результаті історичного розвитку вітчизняної педагогіки. На основі проведеного дослідження зроблено висновки про роль післядипломної освіти педагогів, у тому числі й учителів-філологів, яка виконує функцію суспільноформувального чинника розвитку держави. Висвітлено основні процеси модернізації вітчизняної освіти у відповідності з оновленням пріоритетів в державній освітній політиці, зміна концептуальних орієнтирів організації системи післядипломної педагогічної освіти на засадах європейських досягнень неперервності освіти дорослих. Указано на необхідність розгляду питання співставлення особливостей функціонування закладів післядипломної освіти в різні періоди, ураховуючи характер впливу національного наукового та культурного розвитку на зміни та удосконалення змісту післядипломної освіти вчителів-філологів у ХХ столітті, починаючи з 1940-х років, оскільки саме в цей період визначено теоретичні засади й практичні підходи до функціонування вітчизняної мовно-літературної й післядипломної педагогічної освіти вчителів філологічних дисциплін. Зроблено висновок, що система підвищення кваліфікації як одна з підсистем післядипломної педагогічної освіти досліджуваного періоду характеризується частими спробами реформування всієї освітньої галузі й мовно-літературної освіти зокрема та переорієнтацією й перепідготовкою вчителів відповідно до вимог часу. Визначено позитивні тенденції, що є актуальним для екстраполяції досвіду післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у сучасний вітчизняний освітній простір.