ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ У 80-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ

У статті здійснено контент-аналіз основних документів 80-х років ХХ століття у сфері цивільної оборони в СРСР, які сприяли здійсненню просвітницької діяльності серед населення (за виключенням закладів освіти).Акцентовано увагу на виданнях 80-х років ХХ століття, затверджених Міністерством оборони (МО) СРСР та Цивільною обороною (ЦО) СРСР (Положення про курси цивільної оборони; Комплексні навчання цивільної оборони на об’єктах народного господарства; Програми пришвидшеної підготовки робітників, колгоспників та службовців до захисту від зброї масового ураження; Програми спеціальної підготовки невоєнізованих формувань цивільної оборони на об’єктах народного господарства, Інструкції та ін.); Штабів цивільної оборони республік (Рекомендації з підготовки та проведення об’єктних тренувань з цивільної оборони; Методичні розробки до затвердженого переліку тем тощо), областей (Методичні розробки до проведення групових занять на курсах цивільної оборони з керівним складом ЦО (організація навчання населення, не зайнятого на виробництві та в сфері обслуговування), Рекомендації до проведення оглядів-конкурсів тощо); посібники на кшталт «Організація і методика проведення занять з цивільної оборони з командирами розвідувальних формувань», «Цивільна оборона», «Цивільна оборона (Методичні вказівки до комплекту навчальних плакатів)» тощо. Зауважено, що видання з цивільної оборони розповсюджувались усіма державними установами, а їх зміст був обов’язковим для опанування населенням держави, на відміну від сьогодення.Кожна тема з цивільної оборони передбачала не лише перелік питань для опрацювання, а супроводжувалася методичними вказівками, що допомагало керівнику групи у проведенні занять та уможливлювало стандартизацію їх проведення в різних регіонах країни. Наголошено, що кожен слухач відпрацьовує практичні навички разом із засвоєнням теоретичної інформації та має можливість користуватися необхідним матеріальним забезпеченням.Таким чином, досягнуто мету статті – актуалізація вітчизняного досвіду здійснення просвітницької діяльності серед населення (за виключенням учнівської та студентської молоді) з цивільної оборони у 80-х роках ХХ століття.