СТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИННО-СИСТЕМНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ

У статті розглянуто питання становлення наукового світогляду на основі причинно-системного підходу, що складає основу у формуванні універсальної наукової картини світу майбутніх учителів природничих спеціальностей. Проаналізовано дискусійні думки, останні дослідження щодо становлення наукового світогляду студентів вищих педагогічних навчальних заходів. Розкрито суть світоглядних понять, що складають вісь дидактичного ядра моделі формування універсальної картини світу індивіда. Дається визначення поняття «природопричинність», яким пояснюється приналежність поняття до категорії світоглядного. Охарактеризовані основні універсальні закономірності (доцільність, системність та інтеграція, єдність, різноманіття, узаємопов’язаність, універсальність, системоутворення), дидактичні умови дидактичного резонансу, формування дидактичних атракторів, дидактичної контамінації, дидактичної збалансованості диференціації та інтеграції в змісті освіти та дидактичного моделювання та проєктування, що складають дидактичне ядро моделі формування універсальної наукової картини світу та визначені основні категорії світоглядних понять на прикладі природничо-наукової складової змісту освіти. Представлені експериментальні дані локальних експериментів щодо впливу запропонованої методологічної концепції та методичного підходу у формуванні світоглядних понять на рівень теоретичного мислення студентів старших курсів природничих спеціальностей педагогічних закладів вищої освіти. В аргументації дидактичних положень ураховуються положення теорії розвитку понять та пропонуються рівні причинно-системного узагальнення – ієрархічно-системний, який дозволяє фрактальну аналогію поняття за рівнями організації матерії, та образно-символічний. Пропонується спосіб формування світоглядних понять за допомогою універсального алгоритму законів природи.