
ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ У СКЛАДІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ НА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ АНЕМІЇ ТА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК V Д СТАДІЇ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ЛІКУВАННІ ГЕМОДІАЛІЗОМ
Author(s) -
Anna Petrová,
Vitalii Kondratyuk,
Olena Karpenko
Publication year - 2021
Publication title -
aktualʹnì problemi nefrologìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2707-9198
DOI - 10.37321/nefrology.2021.29-06
Subject(s) - physics
Актуальність. Розвиток та прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) асоціюється з несприятливими змінами у всіх сферах життя пацієнтів на гемодіалізі (ГД). Не дивлячись на значний прогрес в сучасній медицині, пошук підвищення ефективності лікування анемії та системного хронічного запалення у хворих на ГД є актуальним завданням сьогодення.Мета дослідження. Проаналізувати ефективність препарату мелатоніну у хворих на ХХН V стадії, що лікуються гемодіалізом для корекції анемії та зменшення проявів запалення, шляхом додавання його до стандартного лікування.Матеріали та методи. Обстежено 130 пацієнтів (50 % жінки) на ХХН 5 стадії, що знаходяться на лікуванні методом гемодіалізу. Згідно дизайну дослідження в залежності функціонування епіфізу та схеми лікування сформовано три групи хворих. В основну (І) групу увійшло 70 хворих на ХХН V стадії, що лікуються ГД з порушеною МФЕ, котрі до стандартної терапії отримували препарат МТ. Групу порівняння ІІа (n=40) склали хворі на ХХН V стадії з порушеною МФЕ, котрі отримували стандартну терапію. В групу порівняння ІІб (n=20) увійшли хворі на ХХН V стадії зі збереженою МФЕ на стандартній терапії. Усім хворим на старті лікування та після 8-тижневого лікування проведено клініко-лабораторні дослідження, які включали в себе загальноклінічний та біохімічний аналіз крові, та обов’язкове визначення концентрації мелатоніну в слині.Результати. Додавання мелатоніну до комплексної терапії у хворих на ГД демонструє зменшення проявів анемії (підвищення рівня Нb на 14,3 %, р < 0,001), покращення показників обміну заліза (підвищення рівня трансферину на 12 %, р<0,001), білкового обміну (підвищення рівня альбуміну на 11,8 %, р < 0,001) та системного запалення (зниження рівня СРБ у 3 рази, р < 0,001), що свідчить про протизапальні властивості МТ і його здатність покращувати метаболізм заліза та білку, усуваючи їх дефіцит.Висновки. Результати проведеного дослідження демонструють зменшення проявів анемії та системного запалення у хворих на ХХН V стадії, що лікуються ГД, шляхом нормалізації рівнів Нb, показників обміну заліза, СРБ, феритину та альбуміну на тлі додаткового призначення препарату МТ до стандартного лікування хворих на ГД.Отримані результати підтверджують дані інших експериментальних досліджень, в яких продемонстровано антиоксидантні, протизапальні та імунологічні властивості МТ. Широкий спектр функцій МТ дозволяє рекомендувати його додаткове призначення до комплексного лікування хворим на ХХН V стадії, що лікуються методом гемодіалізу.