
Мікробіологічна активність у ризосфері травосумішей на рекультивованих землях
Author(s) -
Б. В. Борисюк,
V. Shvets,
М. Л. Копій
Publication year - 2020
Publication title -
naukovij vìsnik nltu ukraïni
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2519-2477
pISSN - 1994-7836
DOI - 10.36930/40300304
Subject(s) - aureobasidium pullulans , penicillium digitatum , penicillium , trichoderma , microbiology and biotechnology , biology , food science , botany , antifungal , fermentation
Розглянуто вплив структури та способу посіву травосумішей на біологічну активність та мікологічну структуру рекультивованого ґрунту на різних дослідних об'єктах. Відзначено, що між мікрофлорою та рослинами постійно відбуваються взаємовигідні біотичні зв'язки, які позначаються на зростанні чисельності основних фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосферній зоні. Кореневі виділення рослин специфічно впливають як на розвиток мікроорганізмів кореневої зони, так і на біохімічну активність ґрунту. Встановлено перевагу зростання чисельності бактерій, що використовують мінеральний азот, та стрептоміцетів за варіанта травосумішей: очеретянка звичайна, грястиця збірна, конюшина червона, як при рядковому посіві, так і при посіві у розкид. Відзначено, що на дослідних варіантах травосумішей процеси мінералізації відбуваються більш інтенсивно, відповідно рівень активності мікрофлори значно вищий порівняно із проектованим складом. Емісія вуглекислого газу на дослідних ділянках у 2017 р. є вищою від контрольного варіанта, що свідчить про вищий рівень мікробіологічної активності в ризосфері дослідних травосумішей на рекультивованих ділянках. Відповідно до динаміки показників мінералізації спостерігаємо зміни показників коефіцієнта оліготрофності. Доведено, що під час розвитку агроценози дослідних варіантів за показниками мікробної біомаси переважають агроценоз проектованого складу травосумішей. Досліджено, що на порушених ґрунтах Яворівського та Новороздільського сірчаних кар'єрів, зростання видового різноманіття рослин сприяє також збагаченню мікологічної структури ґрунтів. Відзначено, що найвищою біологічною різноманітністю (50 видів) мікроміцетів з високою частотою трапляння Aureobasidium pullulans (23,1 %), Trichoderma lignorum (12,5 %) характеризуються порушені землі Новороздільського сірчаного кар'єру, на яких створені мішані деревостани. Дещо менша різноманітність (43 види) характерна для мікобіоти ґрунтів з високою частотою трапляння Penicillium digitatum (31,5 %), Aureobasidium pullulans (18,5 %) на території Яворівського сірчаного кар'єру, де видовий склад деревостанів значно спрощений.