Адвентивна флора України: географічні особливості поширення

До природно-географічних чинників, які визначають поширення адвентивної флори та рослинності, належать клімат, рельєф і характер натуральних фітоценозів; до соціально-економічних – рівень урбанізації, структура аграрного виробництва, щільність автодоріг і залізниць тощо. Вплив клімату на поширення адвентивної флори полягає в тому, що кліматичні умови в місцях занесення виду мають бути ідентичними або досить близькими до тих, що проявляються в межах природного ареалу місцезростання цього виду. Мають на увазі не лише макрокліматичні умови, що уможливлюють адвентизацію на глобальному рівні, а й мезо- та мікрокліматичні умови, які можуть сприяти адвентизації на регіональному та локальному рівнях відповідно. Важливим природним чинником, що визначає особливості поширення адвентивної флори, є рельєф. Рослини, що населяють гірські аборигенні фітоценози, стають адвентивними так само в гірській місцевості. Характер аборигенної флори, зокрема, її опірність щодо впливів інвазій, також має важливе значення. Зокрема, такі рослини, як ялина, ясен, в'яз, у своїх корінних місцезростаннях часто поступаються місцем кленові американському. Вплив аграрного виробництва полягає передовсім в експлуатації пасовищ, оскільки випас худоби зумовлює занесення насіння чужорідних рослин. Також вагому роль відіграє рільництво, оскільки оранка провокує дефляцію ґрунту, з частинками якого вітром також переноситься насіння. Одним із визначальних чинників адвентизації флори є урбанізація. Зокрема, вельми сприятливим для поширення чужорідних видів середовищем є приміські ліси. Занесення транспортними шляхами також є одним із головних напрямів адвентизації видів рослин. При цьому важливу роль відіграє як сам процес перевезень, так і особливості придорожнього рельєфу та ландшафту. У процесі руху транспорту на узбіччя автодоріг і залізничні полотна потрапляє насіння рослин, що більшою чи меншою мірою приживаються в умовах нового місцезростання. При цьому існує інтеграція антропогенних фітоценозів до антропогенного ландшафту загалом. Деякі представники адвентивної флори є здичавілими інтродуцентами. Такі рослини було колись завезено до України як сільськогосподарські або декоративні, але згодом їхнє поширення вийшло з-під контролю людини, й вони стали поступово витісняти аборигенну флору поліських і лісостепових фітоценозів. Усе різноманіття адвентивної флори України можна об'єднати в такі основні географічні групи: – зональні лісові, переважно деревні; зональні степові, трав'яні; азональні територій міст і приміських зон – як деревні, так і трав'яні; азональні транспортних шляхів – зазвичай трав'яні.