Особливості впливу напіввільного утримання мисливських тварин на діелектричні показники сосни звичайної

Досліджено сезонні зміни діелектричних показників сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у вольєрі ДП "Баранівське ЛМГ". Встановлено особливості впливу напіввільного утримання мисливських тварин на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності у сосни звичайної. З'ясовано, що незалежно від умов зростання та впливу напіввільного утримання мисливських тварин, діелектричні показники мають чітко виражену динаміку та характеризують сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності. Загальну тенденцію простежено у поступовому зниженні величини імпедансу і зростанні поляризаційної ємності під час переходу дерев від стану спокою до вегетації. Так, зокрема, величина поляризаційної ємності у лютому на пробних площах коливалася у межах 4,32±0,24-5,68±0,17 nF, а у червні зросла до 10,08±0,41-12,15±0,68 nF, натомість імпеданс знизився від 33,93±1,65-44,40±3,79 кОм до 17,85±1,16-21,83±1,35 кОм. Подібну закономірність простежено і на контрольних ділянках. Необхідно також відзначити високу індивідуальну мінливість окремих модельних дерев за величиною діелектричних показників (поляризаційна ємність – 13,3-26,7 %; імпеданс – 16,8-38,2 %), хоча загалом варіювання є середнім. Різниця у показниках поляризаційної ємності та імпедансу дослідних і контрольних насаджень сосни звичайної свідчить про негативний вплив напіввільного утримання мисливських тварин на життєдіяльність дерев.