ЗАСТОСУВАННЯ МЕНТОРИНГУ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ

В статті окреслюється можливість використання менторингу для стимулювання  працівників компанії в процесі їх мотивації, заохочуючи працівників  та менеджерів для досягнення особистих і ділових цілей. З цією метою було визначено та вирішено декілька завдань: визначення менторингу в управлінській діяльності на підприємстві як методу навчання та розвитку працівників, під час якого досвідченіший працівник (наставник, ментор) деякий час ділиться знаннями з колегами (менті); уточнено відмінність менторингу та коучінгу, яка полягає у тому, що у процесі менторингу вирішують складніші управлінські завдання та у можливості менторингової діяльності серед коучів;  для компаній визначаються переваги (індивідуальне навчання на роботі, нематеріальні стимули, особистісний розвиток працівників, можливість встановлення зворотного зв’язку) та недоліки (суб’єктивність, тривалість, необхідність забезпечення відповідних організаційних умов тощо). Менторинг передбачає партнерство та віру ментора у потенціал та ресурси менті.  Надаючи поради, ментор ділиться своїм досвідом і в той же час не приймає готових рішень і не навчає. Завданням ментора є сприйняття  менті з увагою до поточної ситуації, минулого і планів на майбутнє.  Цей процес вимагає цілісного підходу.  Ментори та менті на одному рівні, вони поважають думки один одного, не засуджують їх. Ментор адаптується до потреб менті та зосереджується на важливих питаннях.  Ментор не повинен ділитися всіма своїми знаннями та інструментами, він обирає те, що потрібно в даній ситуації. Основними інструментами роботи ментора є методи коучингу, передовсім відкриті питання, а також консультування. У той же час, ментор є значно більшим партнером, ніж коуч, оскільки він використовує потенціал обох сторін.  У цьому випадку знання та досвід ментора є важливим джерелом навчання у тих сферах, які ментор визначив як важливі для їх навчання та розвитку. Процес менторингу слід розглядати в довгостроковій перспективі, оскільки він є запорукою всебічного розвитку особистості менті, що вплине на його самореалізацію не лише тут і зараз, а й у майбутньому.