ІНСТИТУЦІЙНИЙ БАЛАНС У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

У статті розглядаються концептуальні засади інституційного балансу у криміналь- ному провадженні. Мета статті та наукова новизна полягає в екстраполяції вчення про інституцій- ний баланс у сферу кримінального провадження з метою створення методологічного фундаменту для провадження подальших дискусій про реформи в системі кримінального провадження. Стаття скла- дається з двох частин. У першій частині розглянуто імплементацію концепції інституціоналізму та інституційного балансу у сферу кримінального провадження. Друга частина присвячена висвітленню змісту поняття «інституційного балансу» у кримінальному провадженні. Доведено, що проблематика інституціоналізму активно розробляється у сфері економіки, соці- альної сфери, управлінні та інших галузях наукового знання, проте на рівні кримінальної процесуаль- ної науки залишилася поза увагою і не отримала форми окремого вчення. Водночас підкреслено, що актуальність та важливість дослідження питання інституційного балансу детермінує значущість завдань кримінального провадження, висока потенційна можливість застосування специфічних захо- дів примусу та обмеження конституційних прав людини, зрештою й високі очікування суспільства до системи правоохоронних та судових органів сьогодні, коли наше суспільство переживає чергову «кризу справедливості». Інституційним балансом у кримінальному провадженні пропонується вважати нормативно врегу- льовану узгодженість функцій та повноважень різних органів державної влади з метою налагодження ефективної взаємодії між ними під час виконання завдань кримінального провадження. Інституцій- ний баланс можливий, коли є чіткий розподіл зон відповідальності між інституціями, гарантовано їх незалежність, відсутнє дублювання функцій, безпідставне втручання одних інституцій у сферу повно- важень інших або передача повноважень одними інституціями іншим. Наступні публікації авторки будуть присвячені питанням структури інституційного середовища, оцінці сучасного стану інституційної інфраструктури кримінального провадження та вивченню ризи- ків інституційного дисбалансу, зокрема практичних прикладів міжінституційних конфліктів.