z-logo
open-access-imgOpen Access
РЕГУЛЮВАННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ В ПЕРЕДЗАБІЙНИЙ ПЕРІОД
Author(s) -
В. В. Соколенко,
Л. Г. Віннікова,
М. М. Самілик,
Н. В. Болгова
Publication year - 2021
Publication title -
vìsnik lʹvìvsʹkogo torgovelʹno-ekonomìčnogo unìversitetu. tehnìčnì nauki
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2522-123X
pISSN - 2522-1221
DOI - 10.36477/2522-1221-2021-26-11
Subject(s) - political science
У статті подано результати досліджень щодо ефективності регулювання якісних показників свинини, зокрема жирової тканини. Жирова тканина впливає на смакові якості свинини, відповідно, її якість дуже важлива. Шпик широко використовується в технології ковбасних виробів, тому його якість впливає на органолептичні та технологічні властивості фаршу й готової продукції. Проведені дослідження підтверджують можливість регулювання складу жирової тканини. Спосте- рігається зменшення вмісту насичених жирних кислот у І групі на 0,593%. У дослідній групі ІІ їх вміст збільшується на 4,557%. Відбувається зменшення вмісту мононенасичених жирних кислот у дослідній групі І на 3,549%, а в дослідній групі ІІ – на 9,054%. Проте вміст поліненасичених жирних кислот зрос- тає в дослідній групі І на 4,14%, у дослідній групі ІІ – на 4,495%. Додавання до раціону 20% жовтого безалкалоїдного люпину дало змогу покращити жирнокислотний склад. Представлені результати дослідження хребтового та бокового шпику (кислотного й перекисного чисел та температури плавлення), оскільки він має найбільше технологічне значення у виготовленні ковбасних виробів. Згідно з отриманими експериментальними даними перекисне число хребтового шпику в дослідній групі І та ІІ менше, ніж у контрольному зразку, на 2 мг I2 та на 6 мг I2 відповідно. Кислотне число зменшується на 0,13 мг/г в дослідній групі І та на 0,14 мг/г в дослідній групі ІІ порів- няно з контрольним зразком. Температура плавлення у хребтовому шпику в дослідних групах І та ІІ зменшилася на 0,5°С. У боковому шпику порівняно з контролем також незначною мірою знижується перекисне число – на 2,0 та 2,1 мг I2. Порівняно з контролем кислотне число зменшується в дослідних зразках на 0,03 мг/г в дослідному зразку І та на 0,06 мг/г в дослідному зразку ІІ. Температура плавлення знижується в дослідних зразках І та ІІ порівняно з контрольним на 1 та 1,5°С відповідно. Введення в раціон 200 мг/кг корму α-токоферол ацетату дає змогу уповільнити окислювальні про- цеси свинини, що буде сприяти продовженню терміну зберігання готової продукції.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here