Варіаційно-пульсометричне дослідження кролів

У статті охарактеризовано особливості тонусу автономних нервових центрів у кролів-самців (Oryctolagus cuniculus) породи Термонська біла. Для цього всім тваринам записали електрокардіограму, на основі якої провели математичний аналіз варіабельності R-R кардіоінтервалів з визначенням таких показників: мода, амплітуда моди, варіаційний розмах та інших. Отримані результати дозволили зробити висновок про сукупний тонус симпатичних та парасимпатичних центрів у кожного кроля і на основі цього всіх тварин розділити на три групи. Найчисленнішу групу (70 % дослідних тварин) сформували кролі-симпатотоніки, які характеризуються домінуванням тонусу симпатичних центрів над парасимпатичними. Ці тварини мають найвищий показник амплітуди моди і найнижчі значення моди та варіаційного розмаху. До другої (за чисельністю тварин) групи ввійшли кролі-нормотоніки (19 %), які характеризуються зрівноваженим симпатичним та парасимпатичним тонусом, тому більшість досліджених показників займають середнє значення. Третя група була найменш численною (11 %) і включала кролів-парасимпатотоніків, у яких парасимпатичний тонус домінує над симпатичним. Тварини характеризуються найбільшими показниками моди та варіаційного розмаху і найменшою величиною амплітуди моди. Такі варіаційно-пульсометричні показники, як мода та варіаційний розмах, володіють кореляційними зв’язками з масою тіла кролів. Характер цих зв’язків певною мірою залежить від групи тварин. Сама маса тіла набуває найбільших значень у кролів-парасимпатотоніків. У двох інших груп тварин вона є меншою. З варіаційно-пульсометричними показниками тісно пов’язана частота серцевих скорочень, найбільші значення якої спостерігалися у кролів-симпатотоніків, середні величини відповідали кролям-нормотонікам, а мінімальні показники – кролям-парасимпатотонікам.