Open AccessВплив шишок хмелю і вітаміну Е на рубцеву ферментацію у корів після отелення
Author(s) -
I. V. Vudmaska,
S. R. Sachko,
V. Yu. Hudyma,
N. V. Golova,
N. I. Pakholkiv
Publication year - 2019
Publication title -
naukovo-tehnìčnij bûletenʹ deržavnogo naukovo-doslìdnogo kontrolʹnogo ìnstitutu veterinarnih preparatìv ta kormovih dobavok ì ìnstitutu bìologìï tvarin
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-5610
pISSN - 2410-9029
DOI - 10.36359/scivp.2019-20-2.05
Subject(s) - chemistry
У досліді використано 2 групи сухостійних корів української молочної чорно-рябої породи з продуктивністю за попередню лактацію 6-7 тис. кг молока, по 10 тварин у групі. Тварини отримували стандартний збалансований раціон. Перша група – контрольна. До раціону корів другої групи додавали 300 мг α-токоферолу ацетату (0,6 г Ровімікс Е-50) та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухої речовини корму протягом останніх 3-х тижнів сухостою та перших трьох тижнів після отелення. Введення до раціону корів шишок хмелю та вітаміну Е вплинуло на перебіг рубцевої ферментації. Зокрема, досліджувана кормова добавка стимулювала целюлозолітичну та пригнічувала протеолітичну активність (p<0,01). Унаслідок вищої целюлозолітичної активності у вмісті зростала концентрація летких жирних кислот. Зниження протеолітичної активності призвело до зменшення концентрації аміаку в рубці (p<0,05). При цьому кількість мікробного азоту у вмісті рубця корів дослідної групи помірно зросла, що вказує на відсутність негативної дії добавки на мікрофлору в цілому. Добовий надій корів дослідної групи збільшився на 4,5 % порівняно до надою корів контрольної групи. Внаслідок дещо вищої жирності молока, надій на базисну жирність зріс на 6,4 %.