ПРИЙОМ «СЦЕНА НА СЦЕНІ» ЯК ІРОНІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТУ

За своєю природою іронія – категорія комічного, ідейно-емоційна оцінка, моделлю чи прообразом для якої є слово (висловлювання), що набирає в контексті мовлення значень, протилежних буквальному змістові. Починаючи з доби романтизму, характерним для якого є прагнення до синтезу різних сфер духовної діяльності, іронія стає своєрідним засобом освоєння дійсності, маючи при цьому як практичний, так і теоретичний бік (у доробку Ф. Шлегеля). Драматургові Л. Тіку, авторові комедії «Кіт у чоботях», подвоєння театральної сцени дало змогу показати партер, заповнений глядачами-бюргерами, і вивести закономірність їхніх претензій до мистецтва: вимога імітувати лише звичні широкому загалові речі, оповідати лише на звичні для всіх теми. Тік лаконічно й виразно визначив «об’єкт» своєї пародії – соціокультурна ситуація (німецьке Просвітництво), яку презентує публіка певного типу. Іронія в творі Тіка стає способом пізнання світу, одним із формозмістових засобів осягнення сутності людської індивідуальності.