ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ СІМ’Ї НА НЕВРОТИЗАЦІЮ ДІТЕЙ ТА ШЛЯХІВ ЇЇ РАННЬОЇ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Стаття присвячена актуальній проблемі ранньої діагностики та психокорекції невротизації школярів, спричиненої взаєминами в їхніх сім’ях. Проаналізовані провідні концептуальні положення наукової полеміки відомих вітчизняних та зарубіжних психологів щодо впливу сімейного оточення як на особливість психічного розвитку дітей та підлітків, так і на формування у них передумов до розладів поведінки. Уточнюється сутність понять дисфункційна сім’я, нозоцентриський та нормоцентриський підходи, доневротичні стани та невротичний розвиток особистості дитини. Отримані у ході дослідження результати вказують на те, що основні фактори невротизації  школярів пов’язані із сім’єю та школою, причому сім’я створює постійне позитивне або негативне  соціально-психологічне середовище існування дитини. Зарубіжні та вітчизняні науковці вважають  сімейну психотерапію найбільш дієвим та розповсюдженим засобом психотерапії дитячих неврозів. При цьому виявлено, що у відповідних зарубіжних дослідженнях традиційно більше уваги приділяється психотерапевтичним методам, а у вітчизняних – медико-педагогічним. В статті обґрунтована складність, багатокомпонентність предмету дослідження, необхідність застосування системних засобів вивчення та корекції механізмів емоційно-вольової регуляції і в поведінці дитини, і в стосунках між нею та членами її сім’ї як єдиної системи.