РОЗВИТОК ПРОСОЦІАЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СТУКТУРИ ГРУПИ

Матеріал присвячений висвітленню питань взаємодетермінації просоціального становлення підлітка і процесів формування групи. На основі аналізу життєдіяльності новоствореної гімназійної спільноти доводиться, що формування нової групи і особистісний розвиток учня є взаємопов’язаними змінними, особливо у контексті формування важливих соціальних якостей. У статті піднімаються питання наслідків адаптації до нових умов шкільного життя та оцінювання підлітками своїх соціальних компетенцій. Зазначається, що реальна просоціальна поведінка позитивно корелює з показниками соціальної адаптації, у той час як із іншими різновидами адаптаційних процесів (психічними та психофізіологічними) такий зв’язок відсутній. Обговорюються статусні позиції учня та його ставлення до членів своєї спільноти. Простежуються зв’язки між мірою прийняття однолітками та декларуванням підлітками готовності до надання допомоги іншим. У дослідженні доводиться, що реальна просоціальна поведінка учня корелює з його емпатійними налаштуваннями, особливо із таким її компонентом як дієва емпатія. Обсяг вибірки – N=32; її вікова характеристика: М = 11,2 р. (на початку дослідження), М=13,4 р. (на заключному етапі).