ФОРМУВАННЯ УСНОМОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ У ФОРМІ РОЗДУМУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Стаття присвячена одній із актуальних проблем навчання іноземної мови на спеціальних факультетах закладів вищої освіти – навчання усного мовлення, зокрема формування усномовленнєвих умінь у формі найскладнішого комунікативного типу мовлення – роздуму. Зазначається, що в межах компетентісного підходу до навчання усне зв’язне логічне мовлення є одним із важливих компонентів спеціальної (мовної) професійно-орієнтованої підготовленості майбутніх учителів іноземної мови. Монолог-роздум розглядається як складне мовленнєве вміння спонукати співрозмовника до певних дій та переконати його у чомусь; навести докази «за» чи «проти» певної дії/фактів; висловлюватись самостійно, творчо, критично мислити та розмірковувати на задані теми; як засіб активізації усної іншомовної комунікативної діяльності студентів. У роботі проаналізовано поняття "монолог-роздум", його основні композиційні (зачин, доказ, висновок) та лінгвістичні характеристики, етапи організації процесу формування усномовленнєвих умінь роздуму. Запропоновано алгоритм роботи та комплекс вправ з навчання усного монологу – роздуму, який сприятиме активізації та інтенсифікації процесу формування іншомовної усномовленнєвої підготовки майбутніх фахівців.