ПОНЯТТЯ «ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА», «ЕКОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ», «ЕКОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА» КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

У статті представлено результати синтезованого аналізу генези та сутності понять «екологічна культура», «екологія культури», «екологія культурна». Крізь призму пострадянського наукового дискурсу розглядаються визначення їхніх дефінітивних контурів і сутнісно-змістового наповнення. Пропонуються підходи до інтерпретації цих термінів  та їхнього використання в наукових дослідженнях. Показано, що в радянській та сучасній російській науці утвердилася позиція, згідно з якою запровадження в науковий обіг понять «екологічна культура», «екологія культури» пов’язується з іменем відомого філолога і культуролога Д. Ліхачова. Представлена позиція сучасних українських науковців, згідно з якою походження терміна «екологічна культура» пов’язується з працями представників американської школи культурної екології, що існувала у 20-ті рр. ХХ ст. Доводиться авторська позиція, відповідно до якої термін «культурна екологія» («сultural еcology») увів до  наукового обігу 1955 р. американський антрополог Дж. Стюард. Здійснено порівняння поглядів і тлумачень цих понять у працях Д. Лахачова і Дж. Стюарда. На основі аналізу масиву тематичних репрезентативних студій визначено спільні та відмінні підходи до використання і трактування термінів «екологічна культура», «екологія культури», «екологія культурна» у різних галузях знань, в предметно-тематичних науково-педагогічних дослідженнях, в сучасній українській і російській науці та англомовному науковому просторі. Показано, що пріоритетний освітній вектор зумовив найбільш предметне вивчення феномену екологічної культури в царині педагогіки, реконструйовано архітектоніку його рецепції в педагогічній науці України.