РОЗВИТОК У ШКОЛЯРІВ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ: АКТУАЛІЗАЦІЯ ДОСВІДУ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

У статті розглядається проблема розвитку у школярів інтересу до читання. Увага зосереджена на причинах зниження інтересу до читання, що пов’язані насамперед з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентовно увагу на поняттях «читання», «читацька компетентність», актуалізовані завдання щодо розвитку читацької компетентності учнів початкової школи у відповідності з Державним стандартом початкової освіти. З’ясовано, що читання  сприяє формуванню якостей розвиненої і соціально цінної людини. Виокремлено переваги читаючої особистості над нечитаючою, що полягають у таких здатностях:  осмислювати проблеми категоріями, схоплювати ціле і виявляти суперечливі взаємозв’язки явищ; адекватніше оцінювати ситуацію і швидше знаходити правильне рішення; володіти активною творчою уявою; краще володіти мовою (вона виразніша і багатша за своїм вокабуляром); точніше формулювати і вільніше писати; бути більш критичними, самостійними в судженнях і поведінці.  Актуалізовано досвід роботи Павлиської школи, очолюваної В.Сухомлинським, щодо формування в школярів інтересу до читання. Виокремлені форми роботи педагогічного колективу школи, зокрема: заняття мовно-літературних гуртків, свято рідного слова, свято книги, конкурси декламаторів, популяризація книг для самоосвіти і саморозвитку, створення власних бібліотек, можуть використовуватися у контексті вирішення сучасної проблеми освіти, пов’язаної з формуванням їх читацької компетентності учнів в умовах реалізації Концепції Нової української школи. Ідеї та досвід роботи В.Сухомлинського щодо розвитку в школярів інтересу до читання дозволили виокремити такі його функції: інформаційну, комунікативну, освітню, виховну, пізнавальну, регулятивну, релаксаційну, естетичну.