УМОВИ РЕФОРМУВАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦЯХ ВАЦЛАВА ПРШИГОДИ ТА ЄВГЕНА РИХЛІКА

У статті автори проаналізували умови реформування зарубіжної та вітчизняної освіти, зокрема Польщі, Чехії, України в перші десятиліття ХХ століття, які висвітлено в працях видатних представників національних меншин, педагогів-науковців Вацлава Пршигоди та Євгена Рихліка. Наголошено на тому, що ці вчені внесли неоціненний вклад у розвиток слов’янського шкільництва, у сферу середньої й вищої освіти, педагогіки, етнографії та мовознавства. Недостатня вивченість первинних архівних матеріалів, котрі прямо або опосередковано стосуються педагогічного досвіду навчання й виховання дітей та молоді, спонукали авторів статті до комплексного історико-педагогічного аналізу наукового доробку цих учених. Розкриття  змісту основних педагогічних праць В. Пршигоди та Є Рихліка, на думку авторів, допоможе з’ясувати можливості їх використання в сучасному освітньому процесі. Аналізовані вчені-науковці минулого століття у своїй освітній діяльності розробили низку методологічних підходів до змісту освіти дітей й дорослих (системний, діяльнісний, диференційований тощо), інноваційні методики, які дозволили досягти вагомих результатів у навчанні дітей та молоді. Ключові слова: реформування, освіта, педагогічні праці Вацлава Пршигоди, педагогічні праці Євгена Рихліка, концепція, диференціація, етнографія, полоністика.