ОСВІТА ДЛЯ МИРУ – ОСВІТА В ДІАЛОЗІ

У статті обгрунтовано актуальність порушеної проблеми. Автор звертає увагу на зростання значення освіти для миру у XXI столітті. Доводить, що доцільно освіту для миру розглядати у поєднанні із освітою у діалозі. Для обґрунтування цієї тези було проведено лексичний аналіз термінів «мир» та «діалог». З’ясовано, що категорія миру зустрічається у різних значеннях: мир суспільний (зовнішній та внутрішній, що розглядається з точки зору стану суспільної угоди між членами груп, партій, націй, тобто мирне співжиття, протилежністю якого є війна, конфлікт, смута тощо) та мир індивідуальний (психологічний та духовний спокій, протилежністю якому є внутрішня тривога, страх, дисгармонія, незадоволення). Виокремлено також кілька важливих конотацій - термін діалог: інформаційний діалог, діалог перемовин, діалог, що поглиблює розуміння (герменевтичний) та особистий діалог. Автор показала, що для кожного із значень, наданих слову «мир», можна вказати відповідний (служить миру) тип діалогу. У цьому контексті віднайдено загальні сфери освіти для миру та освіти у діалозі. Зокрема, освіта для миру вказує на гуманістичний підтекст цінності миру, багатоаспектність його прояву в житті людей та суспільства. В освітніх взаємостосунках навчання в діалозі передбачає партнерство і виступає проти демонстрації сили. У навчанні на основі діалогу суть освітніх взаємодій полягає у створенні ситуацій, які приведуть учня до діалогу з тими цінностями, які йому подаються. Він не обов’язково мусить їх прийняти, але завжди повинен розуміти їх значення, враховувати, чи служать вони людині та національній культурі, членом якої вона є. Виховання в діалозі розвиває повагу до інших - людей, товариств, культур, відкритості та співпереживання. Ключові слова: мир суспільний, мир особистий, діалог, освіта для миру, освіта в діалозі.