ANAMNESTIC RISK FACTORS FOR THE FORMATION OF ASTHMA IN INFANTS

ANAMNESTIC RISK FACTORS FOR THE FORMATION OF ASTHMA IN INFANTS Malakhova V. Introduction. Allergic diseases are one of the major problems of the present. Almost 700 million people in the world are suffering from this disorder. Respiratory allergies rank as some of the most common chronic health conditions among them. About 330 million people are suffering from bronchial asthma today. The aim of the study. To identify the risk factors for the development of asthma in children with wheezing. Objective. The purpose of this study was to determine the risk factors for asthma formation. The study involved assessment of clinical data of 94 children aged 1 to 7 years with recurrent wheezing. Children were observed for 5 years. The first group included 62 patients with diagnosed acute obstructive bronchitis, and the second group included 32 patients diagnosed with asthma. Results. Assessment of anamnestic data revealed significant risk factors for the formation of asthma. The study showed a relationship between the risk factor and the development of the disease in children with recurrent wheezing. Conclusions. The obtained data can be used in the algorithm of examination of patients with wheezing. The study implied the assessment of risk factors for the formation of asthma. This is important for pediatric practice. Thorough history taking and determination of risk factors are important when examining patients with recurrent wheezing. Keywords: wheezing, asthma, children, anamnestic data, risk factors.   Резюме АНАМНЕСТИЧНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ ФОРМУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ. Малахова В.М. Вступ. Алергійні захворювання являють собою одну з головних проблем сьогодення. Майже 700 мільйонів людей у світі страждають на дану патологію. Серед них респіраторні алергози займають значну частку, на даний час близько 330 мільйонів людей страждають на бронхіальну астму. Мета дослідження. Виявити анамнестичні фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Об’єкт і методи дослідження. Проведено аналіз клінічних даних 94 дітей у віці від 1 до 7 років з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Діти знаходились під постійним динамічним спостереженням протягом 5 років з метою верифікації формування бронхіальної астми. Усім пацієнтам проведено повне дослідження згідно протокольних методик. До першої групи увійшло 62 пацієнта із встановленим діагнозом гострий обструктивний бронхіт, до другої групи увійшло 32 дитини, котрим діагностовано бронхіальну астму. Результати досліджень та їх обговорення. Серед вивчених показників анамнестичних даних виявлено статистично значимі несприятливі чинники формування бронхіальної астми та встановлено характер та силу зв’язку між факторами ризику та формуванням захворювання у дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Висновки. Отримані дані можуть бути включені в алгоритм обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для об’єктивної оцінки факторів ризику та можливості формування бронхіальної астми, що надзвичайно важливо для педіатричної практики. Тому ретельний збір анамнезу та виявлення цих факторів має велике значення при ведені пацієнтів із повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Ключові слова: бронхообструктивний синдром, бронхіальна астма, діти, анамнестичні дані, несприятливі чинники.   Резюме АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ РИСКА ФОРМИРОВАНИЯ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА. Малахова В.М. Введение. Аллергические заболевания представляют собой одну из главных проблем современного мира. Среди них респираторные аллергозы занимают значительную часть, на данный момент около 330 миллионов людей страдают на бронхиальную астму. Цель исследования. Выявить анамнестические факторы риска развития бронхиальной астмы у детей с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома. Объект и методы исследования.Проведен анализ клинических данных 94 детей в возрасте от 1 до 7 лет с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома. Дети находились под постоянным динамическим наблюдением в течение 5 лет с целью верификации формирования бронхиальной астмы. В первую группу вошло 62 пациента с установленным диагнозом острого обструктивного бронхита, ко второй группе отнесены 32 пациента, которым установлен диагноз бронхиальной астмы. Результаты и обсуждение. Среди изученных показателей анамнестических данных выявлены статистически значимые неблагоприятные факторы формирования бронхиальной астмы, установлены характер и сила связи между факторами риска и формированием заболевания у детей с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома. Ключевые слова: бронхообструктивный синдром, бронхиальная астма, дети, анамнестические данные, факторы риска.