ВПЛИВ АВТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ НА ТКАНИНИ ТА ОРГАНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ (ОГЛЯД)

Мета дослідження. Впливу автоімунного тиреоїдиту на організм присвячено чимало статей та наукових досліджень. Загальновідомо, що при автоімунному процесі щитоподібної залози проходять зміни в бага- тьох органах та системах. Проте все ще залишається не підтвердженим взаємозв’язок між автоімунним тиреоїдитом та запальними захворюваннями органів ротової порожнини. Саме це питання і стало метою нашого огляду, у якому ми намагалися проаналізувати наявні дослідження на предмет його виявлення. Методи дослідження. Науковими джерелами були статті у зарубіжних періодичних виданнях з ендо- кринології, патофізіології, хірургічної, терапевтичної стоматологій. Наукова новизна. Зниження функціональної актив- ності щитоподібної залози на фоні автоімунного про- цесу призводить до дисбалансу в гомеостазі організму. Оскільки гормони щитоподібної залози відіграють важливу роль у обміні кісткової тканини, то найчас- тіше зустрічаються публікації стосовно виникнення пародонтиту на фоні автоімунної патології щито- подібної залози. Меншою мірою зустрічаються праці, в яких опубліковані результати досліджень впливу автоімунного тиреоїдиту на стан слинних залоз, зміни в яких часто поєднані із системними ревма- тологічними захворюваннями. Проте, попри наявні дослідження та зафіксовані зміни зі сторони органів та тканин шелепно-лицевої ділянки, більшість авто- рів згідні з думкою, що таких досліджень на цей час є недостатньо, щоб чітко встановити причинно- наслідковий взаємозв’язок між автоімунним процесом щитоподібної залози та патологією ЩЛД. Висновки. Представлені дані розширюють наявні зна- ння і створюють цілісну уяву про автоімунний тиреоїдит та пародонтит, проте все ще існує потреба в подальших сучасних детальних дослідженнях, які б чітко дали відпо- відь на механізми виникнення та розвитку взаємозв’язку між автоімунною патологією та станом ЩЛД.