
ПРОСТОРОВЕ МАТЕМАТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ФОРМИ ТА ПАРАМЕТРІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ РАНИ ПІД ЧАС ХІРУРГІЧНОГО ВИСІЧЕННЯ МЕЛАНОЦИТАРНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ШКІРИ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
Author(s) -
О.В. Пасічник,
В.С. Конопліцький,
Ю.Є. Коробко
Publication year - 2021
Publication title -
vìstnik stomatologìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2078-8916
DOI - 10.35220/2078-8916-2021-40-2.17
Subject(s) - computer science , computer graphics (images)
Зазвичай нижня частина меланоцитарних новоутво- рень шкіри знаходиться на глибині не більше 1-2 мм, і навіть глибше, що характерно для вроджених неву- сів, а також для пігментних новоутворень великих розмірів, які значно виступають над поверхнею шкіри та мають виражену внутрішньошкірну частину. Варі- анти неповного видалення меланоцитарних новоутво- рень: розріз має недостатню глибину, внаслідок чого частина невусних клітин залишається в нижніх шарах шкіри; захват здорових тканин в горизонтальному пло- щині недостатній, внаслідок чого частина невусних клітин залишається в латеральних краях рани. Непо- вне видалення пігментних невусів відбувається при його поверхневому видаленні із недостатнім захватом здорових тканин (лазер, електрокоагуляція тощо). Мета дослідження – підвищити ефективність опе- ративного лікування пігментних новоутворень у дітей. Матеріали та методи: дослідження проводилось на базі онкогематологічного відділення Вінницької облас- ної дитячої клінічної лікарні, математична модель для розрахунку параметрів оперативного доступу прово- дились на платформі Microsoft Excel. Наукова новизна. Гіпотеза даного припущення передбачала розрахунок відношення площі шкіри, разом із пігментним новоут- воренням, у дітей до площі видаленої гіподерми на рівні апоневрозу. Під час реалізації даної гіпотези враховува- лись отримані в останні роки дані щодо особливостей анатомічних структур, які розташовані між власне дермою, глибокою фасцією та апоневрозом. Висновки. Порівняльний математичний розрахунок відповідно до запропонованої просторової геометричної моделі біоптату у вигляді усіченого еліптичного конусу пере- конливо засвідчує збільшення корисного обсягу опе- раційного матеріалу при плановому гістологічному дослідженні порівнняно із циліндричною еліпсною кон- фігурацією біоптату за рахунок залучення у поле мікро- скопічного вивчення можливих «залишкових структур» (відростків), що відповідають меланоцитарним неву- сам, під маскою яких можуть відбуватись розвиток початкових стадій меланоми.