ЗАКОНОМІРНОСТІ ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ ШВИДКОПРОГРЕСУЮЧИМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ З ЛІКАРСЬКО-ЧУТЛИВИМИ І ЛІКАРСЬКО-РЕЗИСТЕНТНИМИ ПАРОДОНТОПАТОГЕННИМИ БАКТЕРІЯМИ

Генералізований пародонтит відноситься до числа найбільш поширених стоматологічних захворювань і є однією з головних причин втрати зубів у осіб моло-дого і зрілого віку . Останнім часом пріоритетним напрямком у вивченні проблеми бистропрогрессиру-ющего генералізованого пародонтиту стали питання етіології і патогенезу цього захворювання, схильного до наполегливого і агресивного перебігу з нестійкими результатами комплексного лікування. Результати дослідження базуються на комплексному клініко-імунологічному обстеженні 59 хворих з діагнозом Швидкопрогресуючий генералізований пародонтит I-II і II-III ступеня тяжкості, у віці від 30 до 52 років (середній вік склав в середньому 35,4±1,4 років), серед них спостерігалися 31 (53%) жінка і 28 (47%) чолові-ків, які не мали інших загальносоматичних захворю-вань, які могли б впливати на імунологічний статус в процесі обстеження.Встановлено, що у хворих бистропрогрессирующим генералізованим пародонтитом, між порушеннями локальної продукції основних імуноглобулінів (SIgA, IgA, IgG і IgM), цитокінів (ІЛ-1β, ФНП-α, ІЛ-4) і засе-ляють пародонтальні тканини бактеріями з різною лікарською чутливістю до антибактеріальних препа-ратів, існує тісний взаємозв'язок. Доведено, що у хво-рих швидкопрогресуючим генералізованим пародон-титом на тлі заселення пародонтальних тканин ре-зистентними штамами пародонтопатогенных бак-терій до протокольної антибактеріальної терапії, більш значно зростає рівень продукції прозапальних медіаторів імунної відповіді, одночасно зі зниженням синтезу слизової порожнини рота SIgA, IgM, ІНФ-α, ІНФ-γ і фагоцитарної активності нейтрофілів крові, ніж при виявленні лікарсько-чутливих бактерій.