
ПОШИРЕНІСТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ СЕРЕД ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Author(s) -
М.Ю. Лесіцький,
М.Б. Фур,
О.О. Машкаринець
Publication year - 2021
Publication title -
vìstnik stomatologìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2078-8916
DOI - 10.35220/2078-8916-2020-36-2-61-66
Subject(s) - medicine
Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань та займають друге місце після карієсу зубів у світі. За даними вітчизняних науковців згідно показників епідеміологічних дос-ліджень поширеність зубощелепних аномалій у дітей різних регіонів України коливається в межах 24,43 –83,33%, що свідчить про значну варіабельність отриманих даних. Вивчення поширеності зубощелеп-них аномалій, в тому числі окремих нозологічних форм, має вагоме значення для організації ортодон-тичної допомоги дитячому населенню та створення бази даних щодо захворюваності по країні. Тому ме-тою дослідження є оцінка поширеності та структу-ри зубощелепних аномалій у дітей шкільного віку. Для вивчення поширеності зубощелепних аномалій було обстежено 1167 дітей віком 6-16 років. Виявлено, що поширеність зубощелепних аномалій у обстежених дітей, в середньому, складає 63,67±1,41 %. У дітей 6-9 років поширеність ЗЩА становить 57,11±2,43 %, до 10-12 років – зростає до 66,23±2,71 %. Серед групи 13-16-річних дітей у 68,01±2,21 % виявлена ортодон-тична патологія. Встановлено два піки зростання поширеності зубощелепних аномалій – 8 років (70,43±4,26 %) та 12 років (71,50±4,47 %). Результа-ти проведеного дослідження показують, що, в серед-ньому, фізіологічний прикус встановлено в 36,33±1,41% випадків. Аномалії І класу за Енглем діа-гностували у 44,30±1,45%, аномалії ІІ класу – у 16,03±1,07%, тоді як аномалії ІІІ класу – лише у 3,34±0,53 % дітей. Серед дітей із ЗЩА аномалії І класу за Енглем зустрічалися у 69,58±1,69 % випадків, аномалії ІІ та ІІІ класів – у 25,17±1,59 % та 5,25±0,82 % обстежених осіб. Таким чином, при оцінці пошире-ності зубощелепних аномалій у дітей різного віку та у залежності від періоду прикусу нами визначено, що з 6 до 8 років значення поширеності зубощелепних аномалій достовірно зростає. У період 9-11 років спостерігається тенденція до зниження відсотка осіб із ЗЩА, що може свідчити про наявність проце-сів саморегуляції під час прорізування премолярів та ікол. До 12-16 років поширеність зубощелепних ано-малій незначно зростає і утримується на рівні 66,67 %-71,50 %. Встановлено достовірне зростання пока-зника поширеності зубощелепних аномалій з віком лише серед дітей з аномаліями І класу за Енглем.