ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Актуальність проблеми. Соціалізація молоді в умовах інформаційної постіндустріальної) формації суспільства потребує нової соціально ефективної, психологічно інтенсивної та індивідуально прийнятної моделі організації та перебігу освітнього процесу, котра б впроваджувалася як інноваційна єдність цілей і завдань, змісту і форм, технологій і методів, засобів і результатів неперервної міжсуб’єктної взаємодії. Одним із перспективних напрямів розробки цієї проблематики є теорія модульно-розвивальної системи освіти, яка на нових методологічних засадах інтегрує здобутки основних концепцій розвивального навчання.Мета дослідження - обґрунтування на теоретико-методологічному рівні пізнання психологічних детермінант модульно-розвивальної взаємодії суб’єктів освітнього процесу у сучасному ЗВО.Методи: теоретико-методологічний аналіз інноваційних розвивальних підходів у сфері освіти; критичний аналіз та порівняння моделей організації особистісного розвитку; рефлексія формо-змістових переваг експериментальної модульно-розвивальної системи навчання; теоретичне абстрагування, синтез та узагальнення здобутків закордонних та вітчизняних науковців для обґрунтування психологічних детермінант процесу розвивальної взаємодії учасників інноваційного навчання; моделювання загальних характеристик та сутнісних ознак чотирьох загальноосвітніх принципів (ментальності, духовності, розвитковості і модульності), реалізація котрих уможливлює налагодження безперервної паритетної взаємодії в освітньому процесі сучасного ЗВО.Результати. Обґрунтовано психологічні детермінанти проективного переходу вітчизняної вищої освіти від директивно-екстенсивних до психологічно інтенсивних моделей соціалізації молоді на засадах паритетності. Окреслено формо-змістові переваги системи модульно-розвивального навчання за котрого створюється соціокультурно опосередкований простір неперервної розвивально-діалогічної взаємодії між суб’єктами освітнього процесу. Обстоюється ідея, що саме остання активізує інформаційний обмін та психодуховні взаємовпливи, а відтак забезпечує гармонійний психосоціальний розвиток кожної особистості. Також у статті уточнюється та конкретизується змістове наповнення чотирьох засадничих загальноосвітніх принципів (ментальності, духовності, розвитковості і модульності), вимоги котрих повновагомо реалізуються завдяки технологіям цілісного модульно-розвивального процесу.