РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ГОТОВНОСТІ ДО УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА

У статті визначено, що сім’я як первинний та основний осередок суспільства відіграє провідну роль у всебічному розвитку й вихованні підростаючого покоління, а це забезпечує актуальність проблеми формування у студентів вищої школи готовності до усвідомленого батьківства. У представленій публікації визначено умови успішного здійснення цього процесу та схарактеризовано процес їх реалізації на практиці. Так, перша з цих умов передбачала здійснення цілеспрямованої підготовки викладачів до формування готовності до усвідомленого батьківства студентів закладів вищої освіти. Така підготовка реалізовувалась у межах науково-методичної роботи кафедр та передбачала використання різних методів і форм її організації: засідання кафедри, наукові семінари, «круглі столи», лекції, науково-практичні конференції, вебінари, взаємовідвідування занять тощо.Друга визначена педагогічна умова була пов’язана зі збагаченням змісту різних дисциплін навчальним матеріалом про усвідомлене батьківство. Для цього на заняттях із різних навчальних дисциплін (філософських, історичних, педагогічних, психологічних, іноземних мов) студенти засвоювали цінну з точки зору порушеної проблеми інформацію, що сприяло поглибленню їхніх знань про феномен усвідомленого батьківства, а також оволодівали відповідними практичними вміння та навичками під час участі в рольових та ділових іграх, тренінгах на відповідну тематику.Реалізація третьої визначеної педагогічної умови вимагала надання педагогічної підтримки студентів у здійсненні ними системного самовдосконалення у визначеному напрямі. Ця умова реалізовувалась шляхом пропонування студентам підготовлених автором методичних вказівок, рекомендацій, інструктивних листів із питання вдосконалення власної готовності до усвідомленого батьківства, залучення майбутніх батьків до участі в кураторських годинах, диспутах, «мозкових штурмах», присвячених порушеній проблемі, ознайомлення студентів із різними діагностичними методами та методиками, які дозволяють людині об’єктивно оцінити свій стан готовності до усвідомленого батьківства та виявити основні недоліки в цій готовності.