НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У США В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Якість інклюзивної освіти є показником гуманного та толерантного ставлення суспільства до людей з особливими освітніми потребами. У зв’язку з підтриманням Україною у 2009 році Конвенції ООН про права інвалідів, збільшенням в останні десятиліття кількості дітей з порушеннями психічного розвитку, зокрема з розладом спектру аутизму, та через проблеми такої дитини у поведінці, соціалізації, комунікації та нерідку її академічну неуспішність, питання якісного включення даної категорії учнів до загальноосвітнього середовища на сьогодні постають дуже гостро, а відтак викликають науковий інтерес у вітчизняних дослідників та освітян. Оскільки США є країною, яка одна з перших звернулася до ідеї інклюзивної освіти та на сьогодні має успішну практику її організації, вважаємо доцільним звернутися до досвіду цієї країни, зокрема дослідити нормативно-правове забезпечення освіти дітей з порушеннями психічного розвитку в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття.Мета статті – розкриття нормативно-правової бази організації освіти дітей з порушеннями психічного розвитку, зокрема з розладом спектру аутизму, виявлення принципів та особливостей функціонування інклюзивної освіти у визначених хронологічних межах. Для вирішення поставленої мети у статті були використані методи: загальнонаукові (аналіз, синтез та узагальнення) та історико-педагогічні (структурно-хронологічний та ретроспективний аналіз). У статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення освіти дітей з порушеннями психічного розвитку (зокрема, розладу спектру аутизму) у період з другої половині ХХ до початку ХХІ століття. Схарактеризовано основні принципи здійснення інклюзивної освіти та визначено особливості її функціонування, такі як: створення континууму альтернативних розміщень, індивідуального навчального плану та плану 504, оцінювання дітей з розладом спектру аутизму, використання допоміжних технологій та сервісів переходу тощо.