ЛОКАТИВНА ФУНКЦІЯ ЗНАХІДНОГО ВІДМІНКА В УКРАЇНСЬКІЙ І РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ: ФАКТИ АСИМЕТРІЇ

Стаття має за мету виявити феномени міжмовної асиметрії – встановити факти невідповідності між українськими й російськими акузативними синтаксемами на рівні семантики, формально-граматичної організації, функціональних особливостей та стилістичної спеціалізації. З’ясовано загальні риси симетрії на рівні реалізованих конкретними репрезентантами структурної моделі V+Prep+Nacc диференційованих значень (ідеться про синтаксичні конструкції з прийменниками В/У [рос. В], НА, ЧЕРЕЗ, КРІЗЬ [рос. СКВОЗЬ], ЗА, ПІД [рос. ПОД]). Основну увагу приділено характеристиці семантичної, формально-граматичної, стилістичної асиметрії українських конструкцій V+ПОВЗ+Nacc, V+МІЖ (МЕЖИ)+Nacc, V+ПОМІЖ (ПОМЕЖИ)+Nacc, V+ПЕРЕД+Nacc, V+ПОПЕРЕД+Nacc, V+НАД+Nacc, V+ПОНАД+Nacc. Установлено маркери їхньої семантичності (прийменники, детермінувальні дієслова, детерміновані іменники), функціональний потенціал, стилістичну ієрархію, за потреби – зв’язок з іншими неакузативними експлікаторами того або того просторового значення.Ключові слова: споріднені українська й російська мови, локативні конструкції, локативні прийменники, асиметрія, диференційоване просторове значення.