ЛІНГВІСТИЧНИЙ СЕМІОКОД СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ: МЕТАМОВА, ОБРАЗ, СЕНС

У пропонованій статті автори досліджують асоціативно-образний та сенсотвірний потенціал лінгвістичних термінів і понять як конституентів лінгвістичної метамови, інтегрованих у поетичний контекст для творення оригінального словесного образу — конкретно-чуттєвого чи екзистенційно наснаженого. Для потреб дослідження введено поняття лінгвістичного семіокоду, а його складники потлумачено як культурні знаки, здатні кодувати відповідні сенси у вимірі авторського поетичного мовомислення. З’ясовано, що сучасна українська поезія активно послуговується лінгвістичним семіокодом, що дозволило спрогнозувати поетичну семантику відповідних термінопонять і подати власну інтерпретацію сенсів, закладених у тексті.