МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ

У статті показано шлях розроблення моделі формування правової культури майбутніх учителів історії та правознавства у фаховій підготовці, визначено її складові та їх взаємозв’язки. Розроблено модель формування правової культури майбутнього вчителя історії та правознавства структурно-функціональним описом через сукупність мети, методологічних основ, етапів формування, змісту фахової підготовки, застосування ефективних педагогічних технологій, що обумовлюють активну пізнавальну діяльність студентів, діагностичний інструментарій. Встановлено, що модель містить такі блоки: 1) методологічно-цільовий блок (мета, завдання, підходи, принципи); 2) змістово-процесуальний блок (етапи: мотиваційноінтеграційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-практичний; зміст: фахові дисципліни, а також форми, методи, технології), 3) діагностично-оцінний блок (діагностичний інструментарій, критерії, показники, рівні, результат). Значення правової культури громадян для нашої країни зумовлене перехідним періодом до демократичного суспільства, до правової держави, становленням ринкової економіки. В умовах модернізації права і правової освіти питання про формування правової культури майбутніх фахівців у будь-якій сфері професійної діяльності, їх правосвідомості, ціннісних орієнтацій набуває особливого значення. Одним з головних елементів правової держави є високий рівень правової культури і правосвідомості її громадян. Відсутність стабільності в економічному і політичному житті нашого суспільства призвела до підвищення правового нігілізму серед молоді. На сьогодні рівень правової свідомості студентів не відповідає потребам гармонійного розвитку особистості й вимогам суспільства. У зв’язку з цим формування високого рівня правової культури майбутніх учителів стає обов’язковою умовою їхньої професійно-педагогічної підготовки. Доведено, що пропонована модель як організація фахової підготовки, що має на меті формування правової культури майбутнього вчителя історії та правознавства, органічно вбудовується в освітній процес, має повне навчально-методичне забезпечення, реалізується через сукупність окремих форм, технологій, методів навчання, що відображається у всіх результатах освітньої діяльності.