ВІЛЬНИЙ НЕПРЯМИЙ ДИСКУРС ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В РОМАНІ О. СОЛЖЕНІЦИНА «У КОЛІ ПЕРШОМУ»

У статті проаналізовано приклади вільного непрямого дискурсу (ВНД) в романі О. Солженіцина «У колі першому», що характеризують образи персонажів. Розглянуто визначення цього типу оповіді та його мовленнєвого реалізатора – невласне прямого мовлення (НПМ). Відзначено монологічну природу такого дискурсу в межах діалогічного мікротексту, його поліфонію, що складається з окремих голосів персонажів-оповідачів під контролем автора, який втручається в чужу оповідь через філософські вставки, афористичні репліки, предметні ремарки, часто марковані іронічними елементами. Акцентується також на концептуальному компоненті ВНД, репрезентанти якого відповідно до авторських інтенцій та стратегії оповіді виявляються в НПМ героїв роману. Поряд із цим з’ясовується, що в межах лінгвостилістичного аналізу роману «У колі першому» відзначаються такі складники, як автобіографічний, тематичний, персонажний, концептуальний, текстологічний (мовленнєвий). Вони досліджуються з метою не лише розкриття специфіки словесно-естетичної та структурно-стилістичної організації твору, але й більш повного й точного розуміння його ідейно-художнього змісту. Це пов’язано й з авторською орієнтацією на розуміння читача та його асоціативне сприйняття, що ставить роман цього автора в коло найвидатніших у російській літературі. Зроблено висновок, що форма НПМ характеризує не лише внутрішній світ персонажа-оповідача, але й авторську стратегію оповіді та загалом ідіостиль письменника.