СВІТ ФРАНЦУЗЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ДИТЯЧОЇ КНИГИ В РАННІЙ ЛІРИЦІ МАРИНИ ЦВЄТАЄВОЇ

Стаття присвячена розгляду проблеми сприйняття світу дитячої книги і літературних персонажів у ранніх віршах Марини Цвєтаєвої. Культура, історія, література, книги та літературні персонажі займають одне з найважливіших місць у поетичному світі духовних цінностей яскравої і видатної представниці Срібного століття Марини Цвєтаєвої. Саме тому використання літературних образів в її поезії пов’язане з особливостями поетичного мислення. У ранніх творах Цвєтаєвої літературні образи служать одним із способів пізнання навколишнього світу: дуже часто світосприйняття здійснюється через літературно-мистецькі зв’язки та асоціації. Книги в ранній творчості поета знаменують собою світ дитинства і родини. У ряді віршів Цвєтаєвої роздуми про читання дитячих книг розглядаються як думки про втрачений рай, а сам процес читання книг неминуче пов’язаний з роздумами про будинок і родинний затишок. Багато літературних героїв дитячих книг сприймаються Цвєтаєвою не тільки як вигадані персонажі, а й як цілком реальні особи, пам’яті яких можна присвятити літературний твір. Згодом у творчості Цвєтаєвої теми, пов’язані з книгою і літературними персонажами, отримають подальше продовження і розвиток. Імена літературних героїв – Девіда Копперфільда, Тома Сойєра, Дон Жуана, донни Анни, Кармен, Парфьона Рогожина, Ромео, Офелії, Гамлета, Зігфріда, Брунгільди та інших літературних персонажів будуть зустрічатися в поезії Цвєтаєвої протягом усієї її подальшої творчості. Цвєтаєва продовжить розробляти художні прийоми, що намітилися в ранніх віршах: звертатися до літературного персонажу як до реального особи, використовувати художні образи в якості ілюстрації для підтвердження раніше висловленого положення, вживати літературну характеристику образу в якості оціночного фону, на якому розігруються драматичні події.