СІЛЬСЬКІ ТЕРИТОРІЇ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

В статті розглянуто основні концепції типізації сільських територій, які є територіальною основою для організації місцевого самоврядування в нашій країні та управління сферою ЖКГ, яка в свою чергу, є підсистемою інфраструктури адміністративно-територіальних одиниць цього рівня. Проблеми в управлінні сільськими територіями, їх відмінності, які слугують основою для типізації, позначаються на управлінні інфраструктурними об’єктами, в тому числі – житлово-комунальному господарстві. В статті визначені також основні нормативно-правові засади в регулюванні розвитку сільських територій, подальші напрями удосконалення державної політики в цій сфері. Досліджено зміст термінів «аграрний» і «сільський», встановлено, що на основі різноманітних ознак та історичного розвитку поняття «сільський сектор» є значно ширшим, ніж «аграрний сектор». Встановлено взаємозв’язки між розвитком сільських територій та регіональним розвитком.