Судові докази як основоположна категорія доктрини доказування в цивільному судочинстві

Стаття присвячена дослідженню сутності судових доказів у цивільному судочинстві. Обґрунтовується, що наукові роботи вчених-процесуалістів середини XIX століття започаткували дискусію щодо сутності судових доказів і процесу доказування. Нова редакція ЦПК України практично дослівно відтворює сформовані раніше підходи до закріплення поняття «судові докази». Незначні текстуальні зміни або відмінності стосуються, передусім, ототожнення обставин і фактів, але й воно не змінює суті даного явища. Автор аналізує норми закону про допустимість доказів. Оцінюються нові вимоги до судових доказів. Обґрунтовується, що достовірність – це якість доказів, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що входять до предмету доказування. Достатність доказів розглядається в роботі в площині якісних показників процесу доказування