Реформа місцевого самоврядування на території Буковини в другій половині ХІХ століття

У статті здійснено історико-правовий аналіз реформи місцевого самоврядування на території Буковини в другій половині ХІХ ст. Виділено, що невеликий розмір краю обумовив рішення Буковинського крайового сейму щодо скасування повітової ланки самоврядування, з яким погодився цісар, затвердивши його 31 грудня 1872 р. і розподіливши її повноваження між Крайовою управою Буковини та іншими органами влади. Громадська рада формувалася з 50 радців, обраних на чотири роки. Половина складу міської ради підлягала ротації кожні два роки. Перша половина радців, яка підлягала оновленню, визначалася жеребкуванням. Зазначено, що особа, яку обрали до складу ради, не мала права відмовитись від обрання під загрозою сплати штрафу в розмірі 100 гульденів. З’ясовано, що магістрат був адміністративним, виконавчим органом та покликаний виконувати всі постановлення громадської ради Чернівців. Саме магістрат розробляв проект міського бюджету, йому були підзвітні всі громадські каси та доброчинні заклади, під його наглядом та регулюванням знаходилася торгівельна діяльність у місті; він контролював надходження громадських прибутків, керував міською поліцією тощо. Зроблено висновки, що самостійність міського самоврядування Чернівців перебувала під щільним контролем як крайових, так і державних владних інституцій. Саме крайовий сейм через свій виділ постійно контролював стан міського господарства та добробут містян. Відбувався цей нагляд через поточне звітування міської влади перед крайовим виділом, а в разі необхідності, то й за допомогою спеціальних комісарів.