ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БАГАТОШАРОВИХ СКЛЯНИХ КОЛОН КВАДРАТНОГО ПЕРЕРІЗУ

У даній статті представлено результати експериментальних досліджень багатошарових скляних колон квадратного перерізу з вертикальним розташуванням шарів на центральний стиск. Досліджено можливість використання несучих будівельних конструкцій зі скляного триплексу. Розроблено програму експериментальних досліджень, до якої входили випробування дослідних зразків на центральний стиск з жорстким та шарнірним закріпленням. Виготовлено та випробувано дві скляні колони дослідних зразків одної серії. Дослідні зразки були виготовлені за технологією триплексування. Між кожним шарам скла вкладалась полімерна плівка EVASAFE (Bridgestone, Японія), після чого скляні колони нагрівались до температури 130 ºС і витримувались 30 хв. Випробування проводилось на гідравлічному пресі ПГ-250, за допомогою якого прикладалось зовнішнє навантаження N ступенями по 25,0 кН аж до руйнування зразків. Витримка на кожній ступені навантаження становила 10 хв. На основі отриманих результатів побудовано графік залежності відносних деформацій від напружень, визначено модуль пружності триплексного скла. Основним недоліком використання звичайного скла є крихка природа його руйнування, тобто воно руйнується миттєво. Для уникнення даного ефекту використовують технологію триплексу: скло з’єднують між собою у декілька шарів за допомогою полімерної плівки. Матеріал плівки являє собою eлаcтомeр (полімер з високо еластичними властивостями в широкому температурному діапазоні), який дозволяє стримувати частини уламків скляних конструкцій, робитьїх пластичними в площині склеювання, збільшує їх надійність запобігаючи миттєвому поширенню тріщин в глиб перерізу. Триплексоване скло в Україні на сьогодні не дуже поширене. Його використовують у виготовленні плит перекриття чи покриття невеликих прольотів, перегородок, фасадних склопакетів чи елементів інтер’єру (столиків, підставок, тощо). Відсутність методики розрахунку та нормативних документів по проектуванню несучих конструкцій із триплексованого скла, збільшує їх собівартість, оскільки кожен проект є індивідуальним та вимагає проведення експериментальних досліджень.