Роль національної поліції України у забезпеченні протидії кібербулінгу серед учнів загальноосвітніх шкіл

Анотація. Швидкий процес інформатизації суспільства робить інформацію, інформаційні, комп’ютерні, мультимедійні технології ключовим об’єктом у житті людини. На сьогодні майже кожна людина не може уявити своє життя без смартфону, комп’ютеру та будь-яких інших гаджетів, що забезпечують вихід в мережу Інтернет. Суспільні відносини, які виникають у віртуальному середовищі, можуть мати різко негативний, суспільно небезпечний характер, що зумовлює необхідність реагування правоохоронних органів. В статті наголошено на тому, що спілкування у соціальних мережах серед молоді є глобальною проблемою педагогів, психологів, правоохоронців, яка охоплює широке коло негативних дій – від знущань, залякувань, цькувань  у кіберпросторі (кібербулінгу) до більш небезпечних наслідків (самогубства тощо). Акцентовано увагу на явищі кібербулінгу та протидію органами  Національної поліції цьому серед учнів загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано дослідження науковців з окресленої проблеми. Здійснено аналіз останніх досліджень і публікацій, щодо вирішення цієї проблеми. Викладено авторську інтерпретацію поняття «кібербулінг», як психологічний вплив однієї особистості на свідомість іншої в інформаційному просторі (умисний, систематичний, спрямований проти особистості, всупереч його волі), який вчиняється з використанням інформаційно-комунікаційних засобів і виражаються у формі передавання невизначеному колу інших осіб повідомлень, фото-, відеоматеріалів, відеозаписів з метою зганьбити, принизити, залякати, образити, зацькувати її. Визначено типи кібербулінгу.  Наведено заходи профілактики явища кібербулінгу серед учнів. Ключові слова: булінг, кібербулінг, флеймінг, харасмент, обмовлення, зведення наклепів, самозванство, ошуканство, видурювання конфіденційної інформації, відчудження (остракізм, ізоляція), кіберпереслідування, хепісліппінг.