Вплив розробленого алгоритму ведення вагітності та пологів у самотніх жінок на функціональний стан фетоплацентарного комплексу

Резюме. У статті представлено результати вивчення стану фетоплацентарного комплексу на тлі розробленого алгоритму ведення вагітності і пологів у самотніх жінок.Мета роботи – оцінити стан фетоплацентарного комплексу у самотніх вагітних на тлі комплексного алгоритму лікувально-профілактичних заходів під час вагітності та пологів.Матеріали і методи. Проведено оцінку фетоплацентарного комплексу у 50 самотніх жінок на тлі запропонованого комплексного алгоритму (основна група І), у 50 самотніх жінок (основна група ІІ) та 50 заміжніх жінок (група порівняння) при загальноприйнятому веденні вагітності і пологів. Вивчення стану фетоплацентарного комплексу проводили на 36–40-й тиждень вагітності. Алгоритм ведення вагітності та пологів у самотніх жінок включав гіпносугестивну психотерапію, аутогенне тренування, прийоми когнітивної, поведінкової, позитивної психотерапії.Результати та обговорення. Дослідження стану фетоплацентарного комплексу у самотніх вагітних виявило збільшення частоти затримки росту плода (16,5%), зростання кількості патологічних змін навколоплідних вод (21,3%), ехографічні зміни плаценти (53,8%). Підтвердженням прогресування плацентарної дисфункції стало зниження рівнів естріолу в 1,6 разу, прогестерону та пролактину в 1,2 разу, плацентарного лактогену в 1,3 разу і хоріонічного гонадотропіну в 1,5 разу при зростанні рівня кортизолу в 1,6 разу та зміни вмісту плацентарних білків: збільшення альфа-фетопротеїну в 1,9 разу, альфа2-мікроглобуліну фертильності в 1,7 разу, тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну в 1,5 разу, плацентарного альфа1-мікроглобуліну фертильності в 1,9 разу при зменшенні трофічного бета-глікопротеїду в 1,5 разу. Запропонований алгоритм заходів дозволив зменшити патологічні ехографічні (на 12%) та кардіогемодинамічні зміни стану фетоплацентарного комплексу, покращити показники гормонсинтезуючої функції плаценти: підвищення рівня естріолу (на 12%), прогестерону (на 14%), плацентарного лактогену (на 12%),хоріонічного гонадотропіну (на 14%) та вмісту плацентарних білків: трофічного бета-глікопротеїну (на 16%), зниження вмісту альфа-фетопротеїну (на 10%), плацентарного альфа1-мікроглобуліну (на 12%), альфа2-мікроглобуліну фертильності (на 14%) і тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну (на 16%).Висновки. Результати досліджень підтверджують встановлені закономірності між частотою перинатальних ускладнень у жінок та виявленими порушеннями функціонального стану фетоплацентарного комплексу. Запропонований алгоритм ведення вагітності у самотніх жінок позитивно впливає на стан фетоплацентарного комплексу, що підтверджується гемодинамічними, ендокринологічними, метаболічними змінами та покращенням функціонального стану плода.