ЗАСТОСУВАННЯ ІНТРАБРОНхІАЛЬНИХ ІНФУЗІЙ МОНООКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ ІЗ СУПУТНЬОЮ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ

Мета дослідження – встановити вплив інтрабронхіальних інфузій монооксиду азоту на стан хворих із хронічним бронхітом / гастроезофагеальною рефлюксною хворобою в комплексному лікуванні хворих на загострення хронічного бронхіту на підставі обчислення динаміки показника бактеріального навантаження нижніх дихальних шляхів.Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 85 пацієнтів із загостренням хронічного бронхіту. Використано клінічні, рентгенологічні, функціональні, лабораторні, мікробіологічні (з посівом бронхоальвеолярного змиву на поживні середовища з обрахуванням суми логарифмів концентрації мікроорганізмів) та ендоскопічні (бронхоскопія, гастроезофагоскопія) методи. Пацієнти І групи (29 хворих) мали супутню гастроезофагеальну рефлюксну хворобу; 56 хворих на хронічний бронхіт без гастроезофагеальної рефлюксної хвороби становили ІІ групу. На тлі традиційної терапії додатково отримали інтрабронхіальні інфузії монооксиду азоту (NO) за допомогою апарата «Плазон» при бронхоскопії (4–5 сеансів на курс лікування): у І групі (1 NO+) – 13 осіб, у ІІ групі (2 NO+) – 29 хворих. Не одержували NO в І групі (1 NO–) – 16 осіб,у ІІ групі (2 NO–) – 27 хворих (контроль), але при бронхоскопії їм проводили тільки бронхіальну санацію з фізіологічним розчином.Результати і висновки. Додаткове включення до традиційного комплексного лікування хворих на загострення хронічного бронхіту з супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою інтрабронхіальних інфузій монооксиду азоту приводить до вираженої санації нижніх дихальних шляхів від мікроорганізмів (бактерій та мікрогрибів).