
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТКИ З ВИКОРИСТАННЯМ МОДУЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ
Author(s) -
О.Є. Вирва,
І.О. Скорик
Publication year - 2019
Publication title -
aktualʹnì problemi klìnìčnoï ta profìlaktičnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2312-1025
DOI - 10.33247/2312-1025.3(3-4).2019.08
Subject(s) - chemistry
Резюме. Рекомендовано виконувати широку резекцію або резекцію «en block», особливо у випадку локального рецидиву пухлини, патологічного перелому з наявністю агресивного перебігу злоякісних пухлин.Мета дослідження − провести аналіз хірургічного лікування злоякісних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки методом модульного ендопротезування.Методи дослідження. Проведено оцінку результатів хірургічних втручань (модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки), виконаних у відділі кісткової онкології ДУ «ІПХС ім. проф. М.І. Ситенка НАМН» 47-ми хворим на пухлинні ураження проксимального відділу гомілки. Вік пацієнтів − від 12 до 74 років, серед них 20 чоловіків (42,6%) і 27 жінок (57,4%).Результати дослідження. Встановлено, що в середньому через 2−2,5 міс. пацієнти поверталися до звичного способу життя. Функціональні результати за шкалою MSTS становили 72 ± 12%, за шкалою TESS – 74 ± 16%, що відповідає добрим функціональним результатам. Серед прооперованих пацієнтів протягом періоду спостереження від 6 місяців до 11 років не виявлено жодного рецидиву пухлини. У 18-ти (38,2%) спостереженнях у терміни від 3 тижнів до 13 років після встановлення модульного ендопротеза через виникнення ускладнень виконано ревізійні хірургічні втручання. Причому в 12-ти випадках (25,5%) це спричинило видалення первинно імплантованого ендопротеза із заміщенням кістково-суглобового дефекту металоцементним спейсером: у I групі − 9 (25,7%), у II − 3 (25%). З приводу рецидиву пухлини виконано 2 (4,26%) міофасціопластичні ампутації.Висновки. Вибір методу хірургічного лікування залежить від розміру пухлини, її локалізації, патогістоморфологічної картини, віку пацієнта, наявності патологічних переломів, інвазії судин і нервів. Використання сучасних конструкцій модульних пухлинних ендопротезів проксимального відділу великогомілкової кістки і досконале виконання хірургічного втручання дають змогу звести до мінімуму механічні ускладнення.