
ПАМ’ЯТЬ І ДОКУМЕНТИ ПРО РЯТУВАННЯ ЄВРЕЇВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ГОЛОКОСТУ: МІЖ МІФАМИ ТА ФАКТАМИ
Author(s) -
Igor Shchupak
Publication year - 2019
Publication title -
problemi ìstorìï golokostu: ukraïnsʹkij vimìr
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2617-9121
pISSN - 2617-9113
DOI - 10.33124/hsuf.2019.11.07
Subject(s) - computer science
Стаття присвячена одному з малодосліджених і міфологізованих аспектів історії Голокосту – проблемі рятування євреїв у часи Другої світової війни. Незважаючи на широкий масив джерельної бази, яка, по суті, і продукує низку хибних узагальнень щодо історій порятунку євреїв від знищення нацистами, оскільки ґрунтується на спогадах тих, хто пережив Голокост, історики стикаються із складністю інтерпретації і достовірності цих матеріалів. Специфіка використання наративів вимагає особливо ретельного наукового аналізу та зіставлення отриманих даних з іншими джерелами інформації.
Фактично дослідники звернулися до теми порятунку євреїв України в період Голокосту лише в пострадянський період. Нетривалість людської пам’яті є причиною великих розбіжностей між інформацією, яку можна було б отримати одразу по завершенню подій Другої світової війни і через двадцять, п’ятдесят, а тим більше сімдесят років. Проте спогади очевидців, рятівників і порятованих, інтерв’ю у вигляді відео- чи аудіозаписів у пропонованій статті доповнені низкою документальних джерел, що зберігаються в різних архівних установах України.
У статті проаналізовано деякі з існуючих міфів щодо порятунку євреїв неєврейським населенням України в часі Голокосту, зокрема міф про антисемітські настрої українців, про безкорисливість рятівників тощо. Для спростування міфу про антисемітські настрої українців, передусім у Західній Україні, розглянуто регіональний аспект рятування, з’ясовано розподіл українських Праведників народів світу за областями і регіонами країни. Оперуючи кількісними даними, доведено особливий статус Вінницької області, яку виділено в окремий регіон. Варто зазначити, що для порівняння взято лише тих рятівників, яких офіційно визнано Яд Вашем, тобто присвоєно звання «Праведник народів світу», але у статті наведено історії й інших рятувань, зазвичай невдалих, оскільки саме матеріали судових справ німецьких окупантів проти місцевих мешканців збереглися в архівах.
Розглядаючи приклади рятування євреїв на окупованій території України, доходимо до висновків щодо основних мотивів людей, які ризикували не лише своїм власним життям, а (що траплялося частіше) життям своїх рідних. Наведено приклади рятування євреїв членами подружніх національно змішаних пар, їхніми рідними, а також людьми, які мали романтичні почуття чи дружні стосунки. Природними виглядають історії порятунку єврейського населення представниками релігійних громад.
Ключові слова: Голокост, Праведники народів світу, рятування, врятовані, рятівники євреїв, очевидці подій, міф, усна історія.